Від Шервудського лісу до Волл-Стріт: економічні концепції в дитячій літературі

Макроекономіка — не дитяча забавка, але вона може зустрічатися і в дитячій літературі. Не буде перебільшенням сказати, що для більшості людей першим знайомством із теоріє справедливого розподілу був хрестовий похід Робіна Гуда проти шерифа Ноттінгема. В інших книжках також міститься безліч украплень на економічну тематику, як-от підприємницькі звитяги Тома Сойєра або презирство Пеппі Довгапанчохи до друкованих грошей (на відміну від монет із чистого золота, які вона нез'ясовним чином отримала від свого батька).

У новому дослідженні Фонду Фрідріха Науманна за Свободу більш детально вивчається, яким чином у книгах для дітей і підлітків висвітлюються економічні теми. Ганс Юрген Шлессер, Міхаель Шухен і Хелен Шлессер вивчають класику, наприклад, такі твори, як «Девід Копперфільд» і «Том Сойєр», а також нещодавні бестселери та публіцистику. Проаналізувавши дитячу та юнацьку літературу за три століття, вони виявили спільні теми, застарілі кліше й різні приклади педагогічно цінного трактування економічних питань. Таким чином, повний текст дослідження буде корисним не лише тим, хто цікавиться дидактикою економіки, а й стане гарною підмогою для батьків, які шукають своїй дитині подарунок на день народження.

«Дитяча та юнацька література формує економічний світогляд у ранньому віці», — підсумовують автори дослідження. Ставлення до прибутку, багатства й конкуренції вперше формується у відповідь на зустрічі з літературними героями та лиходіями. У багатьох випадках економічні концепції розглядаються лише рудиментарно: гроші просто доступні, а багатство безмежне.

Інші книжки, однак, набагато повчальніші. Наприклад, шедевр Чарльза Діккенса «Девід Копперфілд» «змальовує тонку картину соціально-економічних умов XIX століття», а «Робінзон Крузо» прославляє людську винахідливість і технологічний прогрес. Аналогічним чином, у книжках про Гаррі Поттера, Моллі Мун і чарівну квіткову крамницю обговорюються конвертації валют, договори купівлі-продажу й багато інших прикладів економічної взаємодії.

Зовсім недавно літературні твори були доповнені художньою літературою, яка має відверто освітню мету. Наприклад, економічний журналіст Ніколаус Пайпер проводить юних читачів від батьківської АЗС до фондової біржі, а Лара Браян та Енді Прентіс знайомлять дітей із лауреаткою Нобелівської премії з економіки Елінор Остром і проблемою управління спільними ресурсами.

Батьки й учителі стикаються з безліччю можливостей вибору.

«У деяких творах підтримуються вільні ринки, тоді як в інших сильно критикуються капіталізм і глобалізація», — зазначають автори. «В останньому випадку бізнесменів описують у різких або неулесливих виразах, а на ілюстраціях часто зображують шаблонних акул бізнесу із сигарами. Багатство й прибуток оцінюються на основі того, чи були вони здобуті законним шляхом чи ні».

У світлі досліджень, що підкреслюють важливість зустрічей з економічними ідеями й концепціями в ранньому дитинстві, до цих розповідей слід поставитися серйозно. Клішовані розповіді про підприємництво можуть призвести до ворожого ставлення до вільних ринків у більш пізньому віці. І навпаки, тонке розуміння економічних концепцій у ранньому віці може принести більший прибуток у подальшому дорослому житті. Зрештою, економічна грамотність — це не магія.

Цю статтю люб'язно надав Фонд Фрідріха Науманна за Свободу.